Звіт про відвідини невидимих дітей (частина 1)

Привіт, наші любі!
Сьогодні прийшла черга до звіту про вашу та нашу роботу.  За проектом "Невидимі діти" ми планували відвідати 1 дитячий будинок, де живуть підлітки і подарувати їм любов, тепло та подарунки. Проте отримавши величезну кількість посилок, ми все порахували, посортували і.... всіх подарунків нам вистачило на 2(!) сирітських будинки.
 Це була неймовірна радість в першу чергу для нас - ми просто не очікували стільки посилок з усіх куточків України!!!
Тому першим звітом ми розкажемо про похід  до дітей, котрі живуть в будинку-інтернаті/розпридільнику. Тут дітки не затримуються на довго, вони чекають вирішення документованих питань, звільнення від бітьківських прав бітьків, або ж просто чекають, коли їм знайдуть місце в іншому будинку. Тут діти від 4 до 17 років! Уявіть собі яка різниця! Тут тяжко знайти однолітка, щоб подружитись, поспілкуватись... тут всі страшенно різні і це, мабуть, найтяжче як для дітей, так і для вихователів. В даний час тут навіть не повноцінні дітки живуть(з психічними відхиленнями)- одним словом - дварцять троє самих різних дітей. Коли ми подзвонили і попросились прийти - діти захотіли поставити нам концерт!! Уявляєте - вони не від нас чекали, а хотіли зробити подарунок намс! Всі були тааакі нарядні: білі сорочки, чорні брюки, святкові плаття та корони!!! Це було так зворушливо, так приємно, так щиро...Вони співали, розповідали вірші... мацьопики просто танцювали... Потім ми з ними говорили, роздавали домашньоспечені імбирні пряники, пироги, знайомились та вручали подарунки... Так от просто, без будь-яких програм та майстер-класів. Звичайно фото не багато. Ми старались робити їх непомітно і мало, оскільки розуміємо дві речі: 1) всім дорослим, хто надсилав подарунки хочеться хоч трошки розділити радість, котру отримали дітки і подивитись, як все відбувалось.. 2) Дітки дуже чутливі до щирості та підкупності. до них часто приходять ті, хто допомагає, дарує всілякі речі та проводить час лише для фото- та відео камер... І це їх розчаровує... Тому ми старались в цьому плані бути непомітними...
 Все вдалось дуже невимушено і приємно! Ми раді, що змогли подарувати цим діткам відчуття, що є небайдужі люди, що світ навколо не страшний і не жорстокий... Дякуємо вам, що допомогли нам подарувати їм тепло та надію!
Нехай і в ваших серцях загориться тепло від надзвичайного вчинку, жертви, віддачі, котру ви зробили для майбутнього нашої країни, наших дітей та наших сімей. Бо ми всі - близькі і пов'язані, всі українці, всі небайдужі до оточення та майбутнього, в котрому опинимось завтра. Ви класні!

 

 

 

 

 

 

 

 

Ще один звіт буде трошки згодом;)