Menu

пʼятниця, 21 березня 2014 р.

Додамо позитиву в напружену ситуацію: звіт про ваші добрі справи! (частина 2)

Привіт, дорогі наші

Саме зараз, коли навколо така напружена політична ситуація в країні, всі стурбовані, розчаровані, налякані, задумані... хочеться розвести ці пасмурні настрої добрими вчинками: особливою подякою вам за те, що приносите зміни в життя інших! Мова йтиме про
вашу та нашу участь у проекті "Невидимі діти" - роздачу різдвяних подарунків для дітей з інтернатів...
 Ну, насправді ми завітали до цих дітей трошки пізніше - вже після зимових свят, оскільки цього року вони мали нагоду святкувати їх в Карпатах.
Ми прийшли подарувати їм всі ті прекрасні і мега користі подарунки, котрі ви надсилали нам протягом грудня за проектом "Невидимі діти".
 В цьому будинку живуть підлітки... Їм по-особливому потрібна любов, дружба, довіра... і для них проявити її по-особливому складно...Вони не відчують любові і піклування, якщо до них завітати 1 раз. Вони не зрозуміють, що про них думали і що вони важливі тільки через те, що ми якось колись завітали до них з подарунками... Їм потрібно набагато більше - бо вони розуміють і прагнуть набагато більшого... Ми відвідуємо їх регулярно, проводимо просто час, спілкуємось, граємось, робимо всілякі рукотворності... Коли ми прийшли після свят з подарунками - ми захопили тортик, щоб відсвяткувати День народження одного з хлопців)

 Ми роздали подарунки (було дуже класно спостерігати за молоддю - вони так уважно і обережно все розглядали, приміряли, дещо просто тихенько ховали в сумки "розгляну потім=)" - вони дуже щирі і їхні емоції дуже обдумані - помітна різниця між малюками, до яких ми ходили напередодні), ми поговорили, поїли і взялись до творчості)) Намалювали відбитками пальців картини))посміялись))) Ви не уявляєте, яка талановита там молодь))) З яким розумінням і підтримкою вони відносяться один до одного.. Хоча і насмішок, підколів, конфліктів там вистачає як і в любому колективі, та все ж вони якісь добрі і дружні...




 Модна тенденція: акварельний фон=)))


 Ну а після творчості розрядка))) Грали ігри... Ви знаєте, навіть в цих іграх ми можемо ділитись теплом! Є така гра: А чому я...? Всі по колу говорять "а чому я...?" хто засміється для того вигадують додаткове слово...Наприклад: А чому я печенюшка? ... Цю гру нам запропонували самі діти. До нашого здивування, особливої радості їм додають вигадування неприємних і образливих слів... Тому зміна тенденцій була дещо незвичною для них, проте коли ми додавали замість "а чому я гнилий помідор" слова "а чому я солоденький кексик"-це викликало особливий сміх і піднесеність...







Ми можемо вчитись разом з ними, ми можемо ділитись теплом і радістю, ми можемо стати проявом Божої турботи для цих дітей. 
 І завдяки вам ми змогли не лише нашою присутністю, а й цінними, корисними, "дорослими" подарунками продемонструвати це! Дякуємо вам! Ви особливі і дуже важливі!
 Гарного і мирного вам настрою!

P.S. Частину 1 звіту ви можете прочитати ТУТ

4 коментарі:

  1. Ніби вже і дорослі, а ніби ще такі діти :) Успіхів їм :)

    ВідповістиВидалити
  2. Які в них світлі обличчя! Уваги і піклування дітям (і дорослим також) дуже часто не вистачає навіть у сімьях, що вже казати про інтернати...Добру справу ви, дівчата, робите!!!

    ВідповістиВидалити